ну, ось і я тепер з блогом...

довго пручалася, уникаючи цього чергового блага цивілізації, і мене тішила моя приватність - наскільки можлива приватність у веоикому місті, де навіть поїздка у метро навряд чи обходиться без втручання в зону "інтиму" (маю на увазі відстань менше 10-15 см, куди, як кажуть психологи, ми насправді пускаємо тільки найближчих людей. однак у метро таким "найближчим" може стати буцдь-хто... але я не про це). зараз прийшла черга втручання в інтимну зону на рівні думок. от так просто приїхзав з Великої Британії Тім Вайт, який вже колись вчив нас у Могилянці радіожурналістиці, і в зовсім недемократичному порядку примусив усіх нас, слухачів програми про цифрову журналістику, от так просто взяти і створити свій блог. причому навіть вибьір сайту був недемократичним: він показав нам лише "Блогера". Слабкою втіхою став вільний вибір шаблона - "нестандартного", як було сказано. Виберіть нестандартний шаблон. Звучить смішно. Щось по-справжньому нестандартне можна тільки створити самому. Але люблю зелений колір, і це мій перший маленький вибір. І мені це подобається...